Андрій Бочаров-актор, режисер, автор гумористичних сценаріїв і герой нашого дитинства-кілька років тому відкрив для себе дивовижний світ забігів на марафонські дистанції. Спеціально для “Челленджера” Максим Лисовой записав монолог Андрія про те, як біг став важливою частиною його життя і допоміг скинути 20 кіло. 
Bocharik. livejournal. com
Про знайомство з бігом
-Приблизно за два роки до того, як я зважився пробігти перший марафон, я почав приділяти увагу своїй фізичній формі. Напевно, кожна розумна людина рано чи пізно повинна цим зайнятися. У мене була конкретна мета-скинути 20 кілограмів, які я набрав після того, як кинув палити. Я просто ходив в тренажерний зал і виконував призначені мені тренером вправи. У результаті зайва двадцаточка дійсно пішла. Взимку 2012 року мені подзвонив хороший друг і сказав, що вирішив заявитися на Паризький марафон. На його пропозицію поїхати з ним я відповів : “Чом би і ні”. У мене було приблизно чотири місяці на підготовку. У результаті з переляку я пробіг дистанцію в Парижі і на фініші зрозумів, що мені дуже сподобалося. До душі припала і спорідненість людей-постійних учасників марафонів по всьому світу, які не дають один одному розслабитися. Після чергової дистанції у тебе є місяць на те, щоб відпочити і попити пивця, але потім тобі знову треба брати себе в руки і готуватися до нового випробування.
Несподівано приємним виявився і сам процес бігу. Це практично єдиний момент, коли ти можеш залишитися наодинці з самим собою. Зараз людина практично увесь час або за кермом, або розмовляє по телефону, або сидить в Інтернеті, тобто він постійно кудись підключений. Біг-це найдоступніша форма медитації : можна провести дуже заможний діалог з самим собою. Мені вже 49 років, а після сорока людям потрібно періодично проходити які-небудь обстеження у лікарів. Марафон для мене-це спосіб залишатися здоровим. Тому що пробігши його, кожен отримує упевненість в тому, що “дыхалка”, кровоносна система, печінка і нирки працюють на гідному рівні. Просто тому, що якщо вони дають хоч які-небудь збої, ти просто не пробіжиш.
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Про процес підготовки
Біг насправді-дуже простий вид спорту. Як геніально помітив Мао Цзэдун : “Щоб плавати-потрібно плавати”. З бігом приблизно така ж історія. Увесь час підготовки до першого марафону я провів в залі. Просто приходив і включав бігову доріжку. Біг ще цікавий і тим, що в нім досить швидко настає прогрес. Спочатку здається, що ти пробіг кілометр, і “мову вже на плече”. Через пару тижнів без проблем біжиш три, через місяць-п’ять. У момент підготовки до Паризького марафону-а він проводиться в квітні-в Києві була настільки огидна зима і рання весна, що я жодного разу так і не вийшов на вулицю, провівши увесь час на біговій доріжці в залі. Вийшовши на дистанцію, я зрозумів, що на вулиці біг дається набагато легше. У Парижі цьому сприяла і сама атмосфера: тебе вмить підхоплює 40-тисячний натовп спортсменів, ти милуєшся видами французької столиці, тебе женуть вперед численні уболівальники. Усе це дійсно окриляє. У кінці ти отримуєш винагороду у вигляді так званого “эндорфинового душу”, який викликає нереальний напад ейфорії.
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Про систему живлення
У мого організму є досить дивна особливість: як тільки я сідаю на яку-небудь строгу дієту, то навпаки, досить швидко набираю у вазі. Так що якоїсь розробленої британськими ученими системи в процесі мого живлення немає. Єдине-намагаюся захищати себе від всяких Макдональдсів, шаверм і пельмешек, обходитися без їжі з високим вмістом цукру і борошняного. Під час активної підготовки до марафону намагаюся їсти якомога більше їжі з високим вмістом білку. За пару тижнів до старту намагаюся практично повністю виключити з раціону клітковину. Останній тиждень перед забігом великими порціями їм пасту. До речі, це загальновизнана світова практика. А взагалі намагаюся їсти виключно здорову їжу. Ніяких гамбургерів і іншої гидоти, тільки як можна простіше приготована їжа: для вуглеводів-гречка, для білку-відварені курячі грудки, для вітамінів-овочі.
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Про найближчі спортивні плани
28 червня я відправлюся на марафон в Санкт-Петербург. Це буде вже 11-й забіг, в якому я візьму участь, правда, повністю пробіг я тільки сім з них. До речі, мій приклад виявився заразливим-один напівмарафон вже пробігла моя дружина, а з недавнього часу цією справою зайнялася і дочка. У Пітер ми поїдемо усією сім’єю, дівчатка пробіжать половину дистанції, а я-повний марафон.
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Bocharik. livejournal. com
Про процес популяризації бігу серед населення
Я дуже радий, що останнім часом біг стає все більш і більш модним. Абсолютно упевнений, що Київ перетвориться. Наша столиця скоро стане справжнім сучасним європейським містом, де бігає дуже багато народу.
Мені, наприклад, дуже подобається, як проводиться Московський марафон. Я просто знайомий з людьми з оргкомітету, вони постійно їздять на найбільші забіги по всьому світу і дивляться, як усе влаштовано там. Ця адже дуже непроста справа-організувати 40 тисяч людей, що зібралися в одному місці. Забезпечити їм комфортний старт, зручні пункти живлення на дистанції, охорону.
У Києві це дуже складно, адже треба усе погоджувати з різними спецслужбами, мерією і іншими органами. Проте люди, що роблять Московський марафон, просто молодці-вони вже виходять на рівень європейських і світових бігових столиць. Звичайно, поки еталоном організації забігів є Північна Америка. Я біг марафони в Оттаві, Торонто і Бостоні. Там це вже частина культури і міська пам’ятка, одних волонтерів там набирається до півмільйона. Сподіваюся, що і в Санкт-Петербурзі водії скоро перестануть пікати і матюкатися на людей, що пробігають мимо.
Bocharik. livejournal. com
До речі, зараз в Києві проходить масштабна акція #разбудирайон. Любителі бігу змагаються в тому, який район прокачаний в плані бігу настільки, що заслуговує окремого клубу. Шанувати історію Катерини Земської, амбассадора Adidas Running в Строгино, можна тут. Історія, якщо що, про те, як вона завдяки бігу закохалася по вуха.
Якщо вам понравилcя цей матеріал, можете підписатися на нашу сторіночку в “Фэйсбук” або “Вконтакте”. З нами ви знатимете, як стежити за своїм здоров’ям, і станете такими красивими, що усе навкруги просто обзавидуются.
Наш соковитий Instagram-ось по цьому посиланню.